Кухонна витяжка у квартирі: куди має виходити повітря і що передбачити під час ремонту

Кухонну витяжку часто обирають насамперед за зовнішнім виглядом: чи буде вона повністю схована у шафі, чи стане окремим елементом кухні, як поєднуватиметься з фасадами та іншою технікою. Потім дивляться на продуктивність, рівень шуму та кількість режимів. Але навіть потужна й правильно підібрана модель може працювати зовсім не так, як очікувалося, якщо під час ремонту не продумали дві речі — куди вона відводитиме повітря і звідки в квартиру надходитиме нове.

Витяжка з відведенням повітря фактично забирає певний його об’єм із кухні та викидає у вентиляційний канал. Цей об’єм потрібно чимось компенсувати. Саме тому іноді після відкривання вікна витяжка раптом починає працювати помітно ефективніше — справа не в самому «протязі», а в появі нормального припливу повітря.

Тому місце варильної поверхні, витяжку, вентиляційний канал і приплив краще розглядати як одну систему. У квартирі в новобудові все це можна продумати ще до замовлення кухні, коли положення меблів, стелі та електроточок ще можна змінювати без переробок.

Відведення повітря, рециркуляція і приплив

Є два принципово різні режими роботи кухонної витяжки. У першому повітря проходить через жировий фільтр і через повітровід відводиться у передбачений для цього вентиляційний канал. У другому витяжка працює в режимі рециркуляції: очищує повітря через систему фільтрів і повертає його назад у кухню.

Рециркуляційна модель не викидає повітря з квартири, тому проблема компенсації видаленого об’єму для неї не стоїть так само, як для витяжки з повітроводом. Водночас вона не замінює вентиляцію приміщення: повітря залишається всередині, а вугільні фільтри, якщо вони використовуються, потрібно періодично замінювати.

З витяжкою, підключеною до вентиляційного каналу, ситуація інша. Якщо вентилятор видаляє з кухні значний об’єм повітря, приблизно такий самий об’єм повинен надходити назад у квартиру. У сучасному житлі з герметичними вікнами природного припливу через щілини може просто не вистачати.

Найпростіший спосіб помітити цю проблему — порівняти роботу витяжки із закритими та трохи прочиненими вікнами. Якщо після появи припливу вона краще забирає пару й запахи або змінюється характер її роботи, це може свідчити про недостатнє надходження повітря.

Водночас зовсім не обов’язково створювати сильний протяг і відчиняти вікно навстіж. Завдання полягає саме в тому, щоб забезпечити достатній приплив. У різних квартирах це може бути режим провітрювання вікна, припливний клапан або інше передбачене проєктом рішення.

Відчинені двері між кухнею та іншою кімнатою також можуть полегшити рух повітря по квартирі, але вони самі по собі не створюють зовнішнього припливу. Якщо всі вікна зачинені, а квартира достатньо герметична, повітрю все одно потрібно звідкись потрапити всередину.

У ЖК «Європейський» вентиляція кухонь передбачена через вентиляційні канали з природним спонуканням. Тому при встановленні кухонної витяжки важливо враховувати проєктну схему вентиляції та не перекривати штатний повітрообмін невдалим підключенням обладнання.

Варильна поверхня з вбудованою витяжкою: плюси й мінуси

Окремий варіант — варильна поверхня, у яку витяжка вже інтегрована. Повітря в такій системі забирається не зверху, а безпосередньо біля каструль і сковорідок та спрямовується вниз. Особливо цікаво таке рішення виглядає на кухонному острові, де не хочеться встановлювати велику витяжку над головою.

Плюси:

  • над варильною поверхнею залишається вільний простір;
  • зручне рішення для кухонного острова;
  • пару та запахи система забирає безпосередньо біля місця їх утворення;
  • є моделі як з відведенням повітря, так і з рециркуляцією.

Мінуси:

  • частину простору в тумбі під варильною поверхнею займають витяжка, фільтри та повітровід;
  • ефективність залежить від конкретної моделі, посуду та правильно спроєктованого відведення повітря;
  • систему потрібно регулярно очищувати, а в рециркуляційному режимі — ще й змінювати відповідні фільтри;
  • кухонні меблі та комунікації необхідно проєктувати під конкретну модель ще до виготовлення кухні.

Тобто така витяжка цілком може працювати ефективно, але купувати її лише через незвичний вигляд не варто. Тут ще важливіше, ніж зі звичайною моделлю, заздалегідь продумати технічну частину.

Повітровід має значення не менше за саму витяжку

Ще одна поширена ситуація: людина купує потужну витяжку, але підключає її через вузький канал із кількома різкими поворотами. Формально обладнання має високу продуктивність, проте повітрю доводиться проходити складну трасу, що створює додатковий опір.

Тому маршрут від витяжки до вентиляційного каналу бажано робити якомога простішим. Кожен зайвий поворот, значна довжина траси та звуження повітроводу можуть впливати на фактичну роботу системи. Часто краще трохи скоригувати розташування варильної поверхні ще на кресленні кухні, ніж потім вести канал через половину приміщення.

Особливо небажано без необхідності зменшувати переріз повітроводу тільки тому, що більший канал складніше сховати у шафі. Орієнтуватися потрібно на параметри вихідного патрубка та рекомендації виробника конкретної витяжки. Потужний вентилятор і дуже вузький повітровід — невдала комбінація.

Форма каналу теж впливає на те, як його вдасться інтегрувати в кухню. Круглий повітровід часто простіший з погляду руху повітря, а плаский прямокутний зручніше заховати над верхніми шафами або в меблях. Тому рішення варто приймати не окремо з меблярем і окремо з монтажником вентиляції, а погоджувати між ними.

До замовлення кухні бажано вже знати реальні габарити повітроводу. Інакше може з’ясуватися, що канал проходить просто через заплановану полицю, займає значну частину верхньої шафи або не поміщається у передбачений декоративний короб.

Що перевірити ще до замовлення кухні

Спочатку варто визначити точне положення варильної поверхні та вентиляційного каналу. Після цього вже можна зрозуміти, яким буде маршрут повітроводу, де він проходитиме через меблі та чи не потребує планування кухні зайвих обходів.

Не менш важливо заздалегідь вибрати хоча б тип витяжки. Вбудована модель, похила настінна витяжка, варильна поверхня з інтегрованою витяжкою та повністю прихований у меблях варіант потребують різного простору. Якщо конкретну модель ще не обрали, для проєктування все одно потрібні її приблизні габарити та розмір вихідного патрубка.

Розетку для витяжки також потрібно погодити з кресленням меблів. Вона повинна залишатися доступною, але не потрапляти за кріплення корпуса чи безпосередньо на трасу повітроводу. Такі конфлікти набагато легше виправити на плані, ніж після монтажу плитки та кухонних шаф.

Ще до покупки варто подивитися, як з конкретної моделі знімаються жирові фільтри. Їх доведеться регулярно очищувати, тому декоративна панель або шафа не повинні заважати звичайному обслуговуванню. Для рециркуляційної витяжки потрібно додатково передбачити доступ до змінних фільтрів.

Важливий і рівень шуму, особливо якщо кухня об’єднана з вітальнею. Витяжка, яку через особливості системи постійно доводиться вмикати на максимальну швидкість, може заважати розмовляти, дивитися телевізор або відпочивати. Тому іноді правильно спроєктований повітровід і достатній приплив дають більше відчутного результату, ніж просто вибір моделі з максимальною заявленою продуктивністю.

Є дуже простий практичний тест уже після монтажу. Увімкніть витяжку в робочому режимі спочатку із зачиненими вікнами, а потім забезпечте невеликий приплив зовнішнього повітря. Якщо різниця відчутна, варто розібратися, чи достатньо припливу при звичайному користуванні квартирою.

Кухонна витяжка — це не окремий прилад над плитою, а частина повітрообміну квартири. Вона повинна не тільки мати куди відвести забруднене повітря, а й отримати можливість забрати його з приміщення без значного розрідження. Саме тому вентиляційний канал, повітровід і приплив повітря варто продумувати ще до того, як кухню відправлять у виробництво.